Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

зачинити двері

  • 1 двері

    dweri
    мн.

    відчинити / зачинити двері — otworzyć / zamknąć drzwi

    Українсько-польський словник > двері

  • 2 door

    n
    1) двері; дверцята

    to answer the door — відчинити двері (на дзвінок, стук)

    to shut (to close) the door upon smb. — зачинити двері за кимсь; заборонити комусь приходити

    2) перен. домівка, квартира, приміщення

    in (within) doors — у приміщенні, вдома

    out of (without) doors — на вулиці, на свіжому повітрі

    next door — сусідній будинок, у сусідньому будинку, по сусідству, поблизу, недалеко, поруч

    3) дверний отвір
    4) тех. заслінка

    to lay smth. at smb.'s door — звинувачувати когось у чомусь

    * * *
    [dxː]
    n
    1) двері; будинок, квартира, приміщення; вхід; шлях, дорога
    2) дверцята; тex. заслінка

    English-Ukrainian dictionary > door

  • 3 latch

    1. n
    1) клямка, засув, засувка; шпінгалет, накладка
    2) американський замок
    2. v
    1) зачиняти на засув
    2) зачинятися на засув (про двері, вікно)
    3) амер. спіймати
    * * *
    I n
    1) клямка; запор, засувка; шпінгалет
    II v
    1) замикати або закривати на засувку, клямку, шпінгалет
    2) (on, onto) причепитися до кого-небудь; таскатися за ким-небудь, ходити по п'ятах за ким-небудь; зрозуміти

    English-Ukrainian dictionary > latch

  • 4 drzwi

    [джві]
    pl

    otworzyć / zamknąć drzwi — відчинити / зачинити двері

    Słownik polsko-ukraiński > drzwi

  • 5 зых

    1. різко, швидко, стрімко П, Г; ат бек зых т'ельд'ен кінь прибіг дуже швидко П; зых ӧртэҗек хапуйу має різко зачинити двері Г.
    2. щільний, тісний, натоптаний; зых тапта- щільно трамбувати М.

    Урумско-украинский словарь > зых

  • 6 shut

    I
    1. n
    1) двері, дверцята
    2) кришка
    3) поет. кінець дня; сутінки
    4) мет. зварний шов
    2. adj
    закритий, замкнений, зачинений
    II
    v (past і p.p. shut)
    1) закривати, зачиняти
    6) перестати приймати когось
    2) закриватися, зачинятися
    3) стискати, зціплювати

    to shut one's mouth — мовчати, тримати язик за зубами

    to shut smb.'s mouth — заткнути комусь рота

    4) перекривати, закривати (прохід тощо)
    5) припиняти роботу, зачиняти (магазин тощо)
    6) замикати

    to shut the cottage (up) for the winter — замкнути дачу на зиму

    7) складати, закривати
    8) затискати, прищикувати
    9) вимикати, зупиняти (верстат)
    10) мет. зварювати

    shut down — а) зачинити, опустити (фрамугу тощо); б) зачинитися; в) опуститися (про туман); г) припинити роботу (про підприємство); д) закрити (підприємство)

    shut in — а) замикати; б) загороджувати, затуляти, заслоняти; в) наставати

    shut into — а) замикати, зачиняти (в кімнаті тощо); б) прищикувати

    shut off — а) відключати (воду, струм); закривати (кран); вимикати (світло); б) перекрити (шлях); в) ізолювати

    shut out — а) виключати (можливість); б) не допускати, не впускати; в) загороджувати, заслоняти, застувати; г) спорт. блокувати

    shut to — зачиняти, причиняти (двері); замикати

    shut up — а) забити (двері); б) зачинити (магазин тощо); в) ховати, прибирати (кудись); г) посадити у в'язницю (за ґрати); д) замовкнути

    shut up! — замовкни!, заткни пельку!

    to shut one's lights off — покінчити життя самогубством, померти

    to shut one's face (one's head) — розм. замовкнути

    * * *
    I n
    1) cпeц. двері, дверцята; кришка
    2) пoeт. кінець дня; сутінки
    3) спай, місце зварювання або пайки
    II a
    закритий, замкнений
    III v
    ( shut)
    1) зачиняти, закривати; зачинятися, закриватися; перекривати, блокувати
    2) стискати; стуляти
    3) закривати, припиняти роботу
    5) складати (ніж, віяло), закривати ( парасольку)
    6) защемляти; прищемити
    7) cпeц. вимикати, зупиняти
    8) метал. зварювати

    English-Ukrainian dictionary > shut

  • 7 закрывать

    закрыть
    1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];
    2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];
    3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];
    4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];
    5) см. Скрывать, Укрывать;
    6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.
    * * *
    несов.; сов. - закр`ыть
    1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

    \закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку

    \закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран

    \закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́

    2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти

    Русско-украинский словарь > закрывать

  • 8 затворять

    затворить зачиняти, зачинити що, (на замок) замикати, замкнути що, (о мног.) позачиняти, позамикати. -рять, -рить ворота - зачиняти, зачинити ворота. [Вийшов син ворота зачиняти (Звин.)]. -рить ставни - позачиняти віконниці. Просьба плотно -рять двери - прохання щільно за[при]чиняти двері. Затворенный - зачинений, замкнений, (иногда) замиканий, (о многих) позачиняні и -нювані, позамикані. [Воротечка позачиняні (Мил.). Двері цілий день не замикані]. -ряемый - замиканий. -ться - зачинятися, зачинитися, (на замок) замикатися, замкнутися, (о мног.) позачинятися, позамикатися. [Вони чули, як за ними брами зачинились (Рудан.)].
    * * *
    несов.; сов. - затвор`ить
    зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти

    Русско-украинский словарь > затворять

  • 9 прихлопывать

    прихлопнуть
    1) (в ладоши) припліскувати, плескати, плеснути, ляскати, ляснути (в долоні). [Почав кричати та в долоні припліскує (Свидн.)];
    2) (закрыть со стуком что-л. напр., двери, крьпику сундука) зачиняти, зачинити, причиняти, причинити (грюкнувши, з грюкотом), загрякувати, загрякнути, прибивати, прибити що (напр. двері, віко в скрині), грюкати, грюкнути чим (дверима и т. п.). [Знов не щільно прибила двері (Звин.)]. -нуть дверью полу - прищикнути дверима полу. -нуть палец крышкой - прибити палець віком;
    3) -нуть кого (накрыть, поймать врасплох) - запопасти, заскочити, приловити, злапати кого на чому;
    4) (убить) - см. Ухлопать. Прихлопнутый - зачинений, причинений (з грюкотом), прибитий; прищикнутий.
    * * *
    несов.; сов. - прихл`опнуть
    1) плеска́ти и приплі́скувати, плесну́ти; ( хлопать) ля́скати, ля́снути; ( ударять) присту́кувати, присту́кнути; ( ставить печать) прибива́ти, приби́ти, хля́пати, хля́пнути
    2) ( затворять) зачиня́ти [з грю́котом, грю́кнувши], зачини́ти [з грю́котом, грю́кнувши]
    3) ( прищемлять) прищи́кувати, прищикну́ти, прищи́пувати, прищипну́ти; ( придавливать) прида́влювати, придави́ти, приду́шувати, придуши́ти; ( прибивать) прибива́ти, приби́ти
    4) (перен.: закрывать, ликвидировать) закрива́ти, закри́ти и позакрива́ти
    5) (несов.: убить) ріши́ти, поріши́ти; ( пристукнуть) присту́кнути

    Русско-украинский словарь > прихлопывать

  • 10 bang

    1. n
    1) сильний удар
    2) вибух; постріл; бах, бац
    3) pl рад. тріскіт
    4) розм. стрімкість, навальність, натиск; енергія
    5) розм. задоволення, насолода; приємне збудження; введення наркотика
    6) pl чубок
    7) гашиш
    2. adv розм.
    1) саме, просто, прямо
    2) раптом, несподівано
    3) дуже, здорово
    4) гучно, шумно

    bang to rights — розм. на місці злочину

    3. v
    1) ударити (ся); стукнути (ся)

    to bang oneself against smth. — ударитися об щось; наткнутися на щось

    2) грюкати; зачиняти (ся) (про двері тощо)
    3) гуркотіти, гриміти
    4) розм. бити, лупцювати, дубасити
    5) розм. перевершувати
    6) розм. вводити собі наркотики; бути наркоманом
    7) підстригати волосся чубчиком
    * * *
    I n
    2) раптовий шум, вибух, постріл; pl радіо тріск; бах!, бац!
    3) стрімкість; напір; енергія
    4) пoлiгp. знак оклику
    5) aмep.; cл. задоволення, насолода; приємне збудження; упорскування наркотику; статеві зносини
    II adv
    1) саме, прямо, точно
    2) раптом, раптово
    3) емоц.- посил. здорово, дуже
    4) голосно, галасливо
    5)

    bang off — cл. негайно, відразу

    bang to rights — cл. на місці злочину

    III n
    1) ударити, стукнути; ударитися, стукнутися (тж. bang oneself)
    2) ляскати, хлопати; закрити, зачинити ( часто bang to)
    3) гуркотіти, грюкати
    4) бити, лупцювати, дубасити
    5) cл. побивати, перевершувати
    6) cл. впорскувати собі наркотики (особл. героїн); бути наркоманом
    IV n; pl V v

    English-Ukrainian dictionary > bang

  • 11 force

    1. n
    1) сила; міць
    2) авторитет, престиж; вплив
    3) дієвість; чинність

    in force — чинний; що має силу (чинність)

    4) насильство, примус

    brutal force — насильство, груба сила

    by force — насильно, силоміць

    5) озброєний загін; військове з'єднання
    6) the force — поліція
    7) звич. pl війська; збройні сили

    sea (naval) forces — військово-морські сили

    8) переконливість; смисл, рація, резон
    9) зміст, значення
    10) розм. водоспад, каскад

    by force of — за допомогою, шляхом

    in force — військ. значними силами; усіма силами

    2. v
    1) примушувати, змушувати, присилувати
    2) брати силоміць, застосовувати силу; зламувати; форсувати

    to force a crossing — військ. форсувати річку

    3) робити через силу
    4) надмірно напружувати; перенапружувати
    5) прискорювати (ходу тощо)
    6) тех. додавати обертів
    7) тех. перевантажувати (машину)
    8) тех. втискувати, вдавлювати; загнати, увіткнути
    9) втягти (у — into)
    10) видавити, вичавити (з — out of)
    11) начиняти; набивати вщерть

    force back — стримати, приборкати; військ. відтіснити

    force down — з силою опустити, зачинити; збити, знизити

    force in — пробитися, прокласти собі шлях; продавити

    force on — тех. запресовувати

    force out — витісняти; видавлювати

    force up — підвищувати, роздувати, наганяти

    * * *
    I [fxːs] n
    1) сила, міць

    with all one's force — щосили; сила, вплив; авторитет, престиж

    2) дієвість; дійсність

    in force — діючий, чинний, який має силу (про угоду, документ)

    3) насильство, примус
    4) збройний загін; ( військове) з'єднання; ( the Force) поліція; (pl) війська; збройні сили
    5) переконливість; смисл, резон; смисл; значення
    6) фiз. зусилля, сила

    force of gravity — земне тяжіння by force of... шляхом..., за допомогою...

    II [fxːs]
    1) v l. змушувати, примушувати
    2) застосовувати силу, брати силою; зламати (кришку, двері)
    3) насилувати, силувати; ґвалтувати
    4) робити ( що-небудь) через силу; надмірно напружувати; перенапружувати
    5) прискорювати (крок, хід)

    to force events — форсувати події; тex. додавати обороти

    6) тex. нагнітати, форсувати ( режим роботи); перевантажувати ( машину)
    7) мyз. форсувати ( звук)
    III [fxːs]
    1) to force smth; smb into smth увігнати, увіткнути, устромити що-небудь куди-небудь; загнати, уштовхнути кого-небудь куди-небудь; сунути, ткнути
    2) to force smb into smth залучити, утягнути, втягти кого-небудь у що-небудь
    3) to force smth

    out of smth — видавити, вичавити що-небудь з чого-небудь; to force smb out of smth витиснути, виштовхнути кого-небудь звідки-небудь

    4) to force smth out of smb змусити, схилити кого-небудь до чого-небудь
    5) to force smth up (on) smb нав'язувати що-небудь кому-небудь

    English-Ukrainian dictionary > force

См. также в других словарях:

  • зачиняти — 1) = зачинити (двері, вікно тощо), закривати, закрити; прикривати, прикрити, причиняти, причинити, притуляти, притулити (перев. нещільно); прихиляти, прихилити (тихо, плавно); захлопувати, захлопнути (різко, швидко, зі стуком) 2) див. замикати …   Словник синонімів української мови

  • замкнути — (двері): зачинити, причинити [IV] …   Толковый украинский словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»